‏ Ezekiel 3

Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди. 1Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою. 2Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док. 3Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі. 4Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний. 5Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає. 6Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй! 7Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний. 8Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин. 9Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом. 10Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє. 11Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний. 12Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни. 13Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.